Історія інституту

На початку XX століття на Придніпров’ї, Криворіжжі і Донбасі формувався потужний гірничо-металургійний комплекс, розвиток якого вимагав кваліфікованого наукового і інженерного забезпечення. У зв’язку з цим за наказом Народного Комісаріату важкої промисловості від 27.12.1933 р. № 906 Криворізьке відділення “Укргіпроруди” було передане Управлінню капітального будівництва тресту “Руда” і стало називатися “Кривбасспроект”. У 2013 р. виповнилося 80 років з дня заснування ДП “ДПІ “Кривбаспроект” – одного із найстаріших проектних інститутів гірничо-металургійного комплексу України, становлення і розвиток якого нерозривно пов’язані з рішенням складних завдань зі створення потужної залізорудної бази для металургійного комплексу півдня Європейської частини колишнього СРСР.
Роки довоєнних п’ятирічок стали для інституту серйозним випробуванням на інженерну зрілість, уміння оперативно і якісно виконувати комплексну проектну документацію на реконструкцію старих і будівництво нових потужних шахт. Вже на перших етапах свого становлення “Кривбаспроект” зіграв вирішальну роль в корінному удосконаленні процесів підземного видобутку руди в Криворізькому басейні. Колективом проектувальників і конструкторів інституту були вирішені головні питання реконструкції рудників Криворізького басейну і вироблені основні напрями проектування. За цей період в корені змінилося підземне і поверхневе господарство шахт і рудників. Змінені схеми розкриття родовищ і технологічні процеси відпрацювання покладів, максимально механізовані основні трудомісткі процеси. Проектами передбачалися поліпшення умов праці, техніка безпеки і побутових умов трудящих. Великі шахти басейну оснащувалися добре обладнаними комплексами поверхневих споруд.
У цей період за проектами інституту побудовані високомеханізовані шахти: ім. Орджонікідзе, “Нова” рудоуправління ім. Рози Люксембург, ім. Комінтерну, “Нова” рудоуправління ім. Карла Либкнехта, “Центральна” рудоуправління ім. Кірова, “Гігант” і “Комунар” рудоуправління ім. Дзержинського. Виробнича потужність по видобутку товарної залізної руди у басейні на початок 1941 р. склала 24 млн т.
У важкі роки Великої Вітчизняної війни багато співробітників інституту пішли на фронт. В період 1941-1944 рр. Кривбаспроект знаходився в евакуації на Уралі. У цей період співробітники інституту внесли вагомий внесок в забезпечення залізорудною і марганцевою сировиною металургійних підприємств країни.
Були виконані ряд великих проектних розробок для Високогорського, Гороблагодатського, Богословського, Лебяжинського і Алапаєвського рудників, Магнітогорського металургійного комбінату. Група фахівців інституту спільно з проектувальниками “Уралгіпроруди” вели проектування будівництва Джездинського марганцевого рудника, а також рудника Караджал по видобутку залізної руди.
З лютого 1944 р. інститут “Кривбаспроект” відновив свою діяльність в Кривому Розі. За роки окупації промисловість Кривбасу була повністю виведена з ладу. Відновлення залізорудних підприємств, технічне переозброєння шахт, підвищення продуктивності праці були щонайпершими завданнями гірників. І ці завдання не могли бути успішно вирішені без участі проектувальників. У 1944 – 1945 рр. за проектами інституту були відновлені і введені в експлуатацію 32 шахти, які за цей період добули 4,65 млн т залізної руди. А до початку 1950 р. у басейні були відновлені усі раніше діючі, а також за проектами інституту побудовані і введені в експлуатацію нові шахти і кар’єри. Видобуток товарної залізної руди на шахтах Криворізького басейну в 1950 р. досяг 21 млн т.
До кінця 1958 р. були споруджені і введені в експлуатацію шахти “Комсомольська №1” рудника ім. Р. Люксембург, “Південна” рудника ХХ партз’їзду, “Жовтнева” рудника ім. Комінтерну, “Комсомольська №2” рудника ім. К. Либкнехта, “Саксагань” рудника ім. Дзержинського. Сумарна виробнича потужність цих шахт склала 10 млн т на рік.
В результаті реконструкції і будівництва нових шахт виробничі потужності шахт збільшилися на 22,9 млн т.
У 1959-1973 рр. робота інституту була спрямована на виконання генеральної реконструкції підземних рудників і проектування гірничо-збагачувальних комбінатів. Основним завданням генеральної реконструкції рудників було забезпечення розробки родовищ багатих руд до глибин 1200-1500 м. У цей період за проектами інституту були побудовані і введені в експлуатацію шахти: “Гігант – Глибока” виробничою потужністю 7,4 млн т на рік, №1 ім. Артема – 3,5 млн т, ім. Леніна – 2,8 млн т, ім. Фрунзе – 1.95 млн т, “Зоря” – 2,9 млн т, “Нова” і “Південна” рудоуправління ім. Ілліча – 1,55 млн т, “Родіна” – 2,7 млн т, №2 Артема – 12 млн т.
У Кривбасі почалося освоєння видобутку і збагачення бідних залізистих кварцитів. Були виконані проекти і здійснене будівництво великих гірничо-збагачувальних комбінатів: Південний, Ново-Криворізький, Північний, Центральний та Інгулецький.
Проектування і будівництво Центрального ГЗКа здійснювалося в три етапи з розробкою проектів розширення і реконструкції і доведенням його потужності до 28 млн т на рік по сирій руді. У проекті комбінату уперше у вітчизняній практиці передбачено комплексне використання видобутої мінеральної сировини. Це єдиний комбінат на території колишнього СРСР, де в якості сировини для збагачення окрім магнетитових використовувалися окислені кварцити в об’ємі 9 млн т.
За проектом інституту був побудований Інгулецький ГЗК, який був зданий в експлуатацію у 1965 р. з річною продуктивністю 18 млн т сирої руди. Після його розширення продуктивність була доведена до 34,5 млн т по руді і 14,1 млн т по концентрату. На Інгулецькому комбінаті уперше у вітчизняній практиці був виконаний проект циклично-потокової технології видачі руди з кар’єру на збагачувальну фабрику, принципова схема якої з часом була впроваджена практично на усіх гірничо-збагачувальних комбінатах колишнього СРСР. Також уперше в країні на ІнГЗК впроваджена безкульова, а пізніше і комбінована технології подрібнення руд в млинах самоподрібнення типу “Каскад”.
Кривбаспроект спільно з іншими інститутами брав участь в розробці державної програми “Золото України”, виконав прогнозну техніко-економічну оцінку промислового значення найбільш перспективних родовищ золота України.
Інститутом розроблена програма реструктуризації гірничорудних підприємств Криворізького басейну з підземним видобутком залізної руди, яка була реалізована.
Тематика проектних і науково-дослідних робіт інституту максимально зорієнтована на потребу гірничорудних підприємств в розробках, що забезпечують підвищення ефективності їх роботи, якості залізорудної продукції, ресурсозберігання, пошук нових технічних рішень, спрямованих на зниження капітальних і експлуатаційних витрат на виробництво продукції.
Важливим напрямом економії матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів на гірничих підприємствах є використання можливостей складування відходів збагачення та розкривних порід у величезних ємностях, утворених в результаті ведення гірничих робіт (відпрацьовані кар’єри, зони обвалення і тому подібне).
Розробки інституту по переробці некондиційних фракцій рудної маси, заскладованої у відвалах, впроваджуються на шахтах Криворізького залізорудного комбінату, ПАТ “ЄВРАЗ Суха Балка”.
Діяльність інституту постійно спрямована на своєчасне рішення назрілих проблем гірничорудних підприємств. Виконано комплекс досліджень, на базі яких розроблені і впроваджуються науково-технічні рішення з підвищення конкурентоспроможності залізорудної продукції, зниження витрат на її виробництво, забезпечення підприємств сировинною базою і зниження екологічного навантаження. Результатом реалізації комплексу досліджень і проектів є збільшення виробництва товарної залізної руди підприємствами Криворізького басейну з 51,5 млн т у 2003 році до 63,67 млн т у 2012 році. Виробництво високоякісних концентратів з вмістом заліза понад 67% виросло в цей період з 0,36 млн т до 13,0 млн т, що дозволило збільшити експорт з 11,3 т до 23,3 млн т і компенсувати зниження попиту на внутрішньому ринку. Результати виконаного комплексу робіт представлені колективом учених і виробничників на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки по розробці і впровадженню системи технологій видобутку і переробки залізорудної сировини із забезпеченням раціонального надрокористування.
Разом з розробкою проектної документації для гірничорудних підприємств інститут виконує проекти на будівництво об’єктів транспортного, енергетичного, ремонтного господарства, тепловодопостачання, газопостачання, соціально-побутового і культурного призначення.
Інститут неодноразово виходив переможцем конкурсів на кращі будівлі і комплекси житлово-цивільного і промислового призначення і за високу якість проектування об’єктів нагороджений Міністерством регіонального розвитку і будівництва України дипломами I і II ступеня.
Багато проектних і конструкторських розробок інституту виконані на рівні винаходів, більше 160 розробок запатентовані.
Великий вклад в становлення і розвиток інституту “Кривбаспроект” внесли його колишні керівники – відомі фахівці гірничої справи – директора Кондратенко Є.А., Яковлєв Г.Я., Науменко С.С., Самохвалов П.В., Синаренко И.О., Кульбіда П.Б., Дробін Г.Ф. і головні інженери Шильман Є.Н., Терещенко Ф.П., Райк А.М., ШильманА.М., М’ясник С.Л., Лідневич Г.А., Жуков М.Н., Кисельов В.М., Дзюбенко М.Г., Сторожук В.П., Веселовський Г.С., Римарчук Б.И.